Тетяна Зозуля: «За все треба боротися»

Тетяна Зозуля, телеведуча програми “Доброго ранку, Черкащино! Випускниця 2018 року (фото з власного архіву героїні)

Вона ніколи не знімала зірок із неба та не прагнула бути найкращою. Знала, що їй у житті нічого не дістанеться задарма, – за все треба боротися. Коли постав вибір: навчатися за держзамовленням, але за фахом, до якого немає тяги, чи вивчати журналістику й здобувати освіту за контрактом – Таня вибрала серцем. Тоді дівчина пообіцяла собі: як би важко не було, вона стане журналісткою.

Уже на третьому році навчання Тетяна спробувала свої сили на телебаченні. Того разу їй відмовили, мовляв, недосвідчена – рости ще. Дівчина почала вдосконалюватися, і за рік досягла того рівня, якого потребували на телеканалі.

Тетяна зі своїм колегою під час тематичного ранкового ефіру (фото з власного архіву героїні)

Тихий голос, невпевнена мова були не на її боці, але нестримне бажання довести всім, що вона недаремно стільки років навчалася, допомогло Тані реалізувати себе в професії. Дівчина щодня виходить у прямий ефір і дві години поспіль дарує гарний настрій черкасцям. Її вже не лякають технічні несправності під час ефіру, не боїться вона, якщо гості не прийдуть до студії,  – усе це вже було в її короткій, але успішній кар’єрі.

Тетяна володіє надзвичайним самовладанням: що б не сталося, глядачі ніколи не побачать у її очах страху. Коли ефір був на межі зриву через гостя, що не прийшов, дівчина почала імпровізувати. Вона посадила свого колегу навпроти і сказала: «Сьогодні ти – мій гість!». Тож прямий ефір відбувся, ніби такі планували.

Теняна під час знімання сюжету (фото з власного архіву героїні)

На початку навчання в університеті дівчина й не думала, що таке «дурнувате», як їй тоді здавалося, завдання – експромтом проінтерв’ювати одногрупника – так знадобиться в роботі. За це Тетяна надзвичайно вдячна викладачам. Вони також не забувають дівчини: «Найбільше, що я запам’ятала в Тані (а ми з нею чотири роки писали наукові роботи), – це бажання розвиватися, постійне прагнення завтра бути професійнішою, ніж сьогодні. Усі страхи зникали, коли вона починала працювати», – з усмішкою пригадує науковий керівник дівчини Ольга Федоренко.

Нині лише трішки знервована усмішка видає Тетянине хвилювання перед ефіром. Вона вкотре перечитує сценарій, проглядає список гостей і подумки шепоче собі: «Усе буде добре». Останні приготування і …три, два, один – ефір: «Доброго раночку, Черкащино! Із вами Тетяна Зозуля…»

Оксана Секретаренко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *