«Я відчуваю, що це моя професія»

Фото з особистого архіву дівчини

Вона була переконана, що працюватиме в друкованому виданні. Та під час навчання в університеті захопилася телевізійною справою і вже після першої практики у неї з’явилося стійке бажання залишитися працювати на телеканалі. Вдало обрана професія дає можливість реалізувати себе, спілкуватися з цікавими людьми й завжди перебувати в центрі подій.

Тетяна Недбайло – студентка-журналістка четвертого курсу. Пригадує, як певний час була редактором шкільної газети й любила читати пресу. Можливо, саме це захоплення зумовило вибір її майбутньої професії: «У дитинстві мені батьки виписували повноколірні газети та журнали, розглядала їх із задоволенням і відтоді захотіла працювати в редакції. Таке відчуття, ніби я навіть не знала, що існує теле- та радіожурналістика», – каже дівчина.

Різнобічна особистість

Тетяна народилася у місті Дніпро, а навчатися приїхала до Черкас. У школі дівчина вчилася добре, хоча деякі предмети давалися нелегко, зокрема математика та хімія, але закінчила навчання із золотою медаллю. Завжди була ініціативною, з радістю виконувала будь-які завдання: відповідала за організацію дозвілля, допомагала в підготовці та проведенні шкільних свят, їздила на різноманітні олімпіади.

Вона довго не могла визначитися з вибором майбутньої професії, у дитинстві хотіла стати перукарем або акторкою. Рідні ж дали їй можливість обрати фах відповідно до своїх бажань та інтересів: «У мене було два варіанти – «Журналістика», або «Міжнародні відносини», але я не дуже добре володіла англійською. Тож, отримавши результати ЗНО, вирішила спробувати себе в журналістиці, тим паче вона для мене була пріоритетом», – каже студентка.

Анастасія Небога, подруга дівчини, розповідає, що Таня турботлива та чуйна людина, з нею можна не лише весело проводити час, а й довіряти їй свої переживання: «У деяких ситуаціях вона виявляє турботу на батьківському рівні: хвилюється, коли надовго затримуєшся чи погано почуваєшся. Найбільше мене дивує її змога поєднувати роботу та навчання і при цьому не втрачати запалу», – каже Настя.

У школі дівчина три роки займалася волейболом, їздила на змагання, але коли вступила до університету, це захоплення відійшло на інший план. Вільний від роботи та навчання час вона любить проводити з друзями, також їй подобається відвідувати ігри з баскетболу: «Я дуже люблю команду «Черкаські Мавпи». Коли триває сезон, намагаюся не пропускати жодної гри», – розповідає дівчина. Своєю поганою звичкою Тетяна вважає надмірну емоційність, але такою вона може бути лише з близькими, для інших – стримана: «Серед натовпу я, зазвичай, не виявляю свої емоції, не буду скакати від радощів або плакати. Та у спілкуванні з рідними, друзями – все по-іншому. Інколи страждаю через те, що всім так переймаюся», – каже дівчина.

Своєю ж хорошою звичкою називає вміння позитивно мислити та налаштовувати себе на те, що все вийде: «Я не роблю трагедії з проблем, життя все одно вносить свої корективи, а тому не потрібно пручатися. Вірю в те, що я впораюся із будь-якими завданнями, задоволена тим, що маю, і дивлюся оптимістично в майбутнє», – каже студентка. Журналістка «UA: Черкаси» та подруга дівчини Дарія Шевченко, розповідає, що з Танею завжди весело, вона цілеспрямована та наполеглива: «З нею можна говорити на різні теми, починаючи від успішності в університеті закінчуючи політикою та економічною ситуацією у місті. Ми друзі та колеги, я вважаю, що спільна робота робить дружбу тільки міцнішою», – каже Даша.

Для журналіста важливо мати професійний досвід, тож на третьому курсі дівчина вирішила поєднувати навчання з роботою за спеціальністю. Тепер вона працює кореспонденткою відділу новин на телеканалі «UA: Черкаси». Її діяльність полягає в створенні інформаційних сюжетів, пошуку суспільно важливої інформації. Найчастіше вона знімає сюжети на медичну, екологічну, політичну та соціальну тематику, але політика каналу така, що кожен журналіст має бути універсальним: «Робота на телеканалі пішла мені на користь, принаймні у моєму особистісному розвитку, попри те, що я ніколи не була закритою людиною, іноді виникав страх спілкуватися з іншими людьми», – розповідає дівчина.

Вона працює майже два роки, за цей період навчилася взаємодіяти з головним редактором, режисером та оператором. За словами дівчини, це постійна командна робота. У її обов’язки входить: відшуковувати цікаві теми, домовлятися про знімання, писати закадровий текст до сюжетів, разом з режисером брати участь у монтажі матеріалу: «Про тему та знімання ми здебільшого домовляємося раніше, для того, щоб планувати робочий день та випуск новин. Також у нас є графік, коли ми чергові. Це означає, що зранку я маю моніторити стрічку новин, дивитися, чи немає надзвичайних подій, – каже вона та додає, – пропрацювавши майже два роки, я зрозуміла, що ця професія допомогла мені розширити коло спілкування. Тепер знаю, до кого потрібно звернутися, щоб вирішити певні проблеми». Для дівчини журналістика – це насамперед досвід, який вона отримує після кожного відзнятого сюжету: «Ти отримуєш нові знання з певної теми. Наприклад, я багато знімала на медичну та екологічну тематику. Моя професія допомагає отримувати доступ до інформації, яка невідома іншим», – каже Тетяна.

Старанна студентка

Вона обрала журналістику, тому що хотіла розвиватися. За словами Тані, протягом навчання найбільшим відкриттям для неї стала наявність великої кількості практики: «За три роки я не змінювала місце проходження своєї практики – це телеканал «UA: Черкаси», раніше «Рось». Це був мій вибір, мені подобалося тут працювати. Той, хто хотів, міг проходити практику в інших містах. А я вирішила реалізовуватися в Черкасах», – каже дівчина. Також вона відвідувала різноманітні тренінги, які стосувалися вдосконалення вмінь та навичок журналіста. Старший викладач кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Світлана Коваль розповідає, що дівчина правильно ставиться до виконання завдань в університеті: «Таня наполеглива та старанна студентка. Вона зарекомендувала себе як відповідальна та ініціативна людина, яка вміє поєднувати роботу та навчання», – каже викладач.

В університеті не обійшлося і без труднощів. Дівчина пригадує перші два тижні, коли викладачі почали надсилати методички, вона не могла зрозуміти, як будуть проходити семінари, як потрібно виконувати завдання: «У мене не було уявлення про те, як це має бути. Думала, що просто буду ходити на пари, слухати лекції, а потім, коли настане час сесії, я все вивчу й здам», – розповідає Таня, та додає, що в неї виникла думка, що під час першої сесії її виженуть з університету, тоді й почалися перші безсонні ночі. Але згодом дівчина стала однією із найкращих студенток.

«Одразу після першого семінару я зрозуміла, що Таня може бути сильною конкуренткою для мене. На першому курсі ми постійно «воювали» за звання «хто буде кращим». Але з часом фактично об’єднали зусилля й разом робили певні завдання. Так і стали подругами. Таня завжди знає, як знайти вихід із складних ситуацій, вміє одночасно працювати й гарно навчатися в університеті. Її енергії, здається, вистачить на двох. Відтепер ця дівчина є для мене зразком витривалості й наполегливості», – так характеризує дівчину її подруга та одногрупниця Карина Авер’янова.

Таня зазначає, що в університеті викладачі дають студентам хорошу теоретичну базу, завдяки якій вона віднайшла себе в інформаційних жанрах. Поєднуючи роботу та навчання, дівчина тепер вміє створювати та адаптувати сюжети для різних платформ, знаходити та перевіряти інформацію з декількох джерел, користуватися реєстрами, вдало планувати свій робочий день: «Тепер, коли працюю в цій професії, то розумію, як потрібна теоретична база. Для журналіста важливо знати мову, вміти вести конструктивний діалог, правильно формулювати думку», – каже студентка.

Дівчина зізнається, що спочатку важко вдавалося поєднувати роботу та навчання: «Пропрацювавши два роки, я іноді задумуюся, як я змогла бігати на знімання сюжетів, а потім в університет. Згодом звикла до такого ритму, але щоб вдало поєднувати роботу та навчання, оформила індивідуальний план. Викладачі й колеги по роботі завжди підтримували та ставилися із розумінням», – каже Таня та додає, що виникали різні ситуації коли поєднувати роботу з навчанням ставало складно: «Я б не змогла звільнитися, відчуваю, що журналістика – це та професія, в якій я зможу реалізуватися як особистість».

Студентам-журналістам дівчина радить все обдумувати й не починати працювати, якщо ця професія не подобається, а якщо вже починати то не прикриватися на навчанні роботою, а на роботі навчанням. «Я довго зважувалася на цей крок, але вирішила, що все зроблю для того, щоб вдало все поєднувати. Я ніколи не вважала навчання другорядним», – розповідає студентка. Подальші плани Тані – працювати на телеканалі «UA: Черкаси». Їй до вподоби цінності та політика ЗМІ: «Це не інертність. Я відчуваю, що це моя професія. Прагну реалізовуватися в журналістиці на платформі суспільного мовлення. Я потрапила на етап реформ і разом з телеканалом змінююся сама», – каже Таня.

Автор тексту: Тетяна Кукса

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *